Мудреця запитали: – Чому друзі так легко стають ворогами, а ось ворогів перетворити на друзів дуже важко? – Але точно так само і будинок зруйнувати легше, ніж побудувати, – відповів мудрець, – і посудину розбити простіше, ніж її зробити, та гроші витрачати легше, ніж заробити їх. Пропоную тост за те, щоб ми творили, а не руйнували.
Був у батьків єдиний син. Він весело жив, був щасливий. Стіл ломився, коли він запрошував друзів. І ось одного разу він зустрів прекрасну дівчину і вирішив одружитися. Батько каже синові: – Давай запросимо твоїх друзів. Син погодився. Настав урочистий день весілля. Та друзів не було. Нічого не розуміючи, син підійшов до батька і спитав, що трапилося і чи послав він запрошення всім друзям. І батько відповів: – Я надіслав запрошення всім твоїм друзям, але замість повідомлення про весілля я просив кожного допомогти тобі. І ти бачиш, що з того вийшло. Так вип’ємо ж за друзів, які завжди прийдуть на допомогу!
Плили на кораблі купець та вчений. Купець був багатий і віз із собою багато товарів, а вчений нічого не мав. Піднялася на морі буря, і корабель зазнав аварії. Врятувалися лише купець та вчений. Вони вчепилися за колоду, і хвиля винесла їх на берег. Бачить купець, що вчений пригорюнився, і каже йому: – А тобі що сумувати? Це я своє багатство втратив, а твоє – все з тобою. Піднімемо келих за те багатство, яке не можна втратити – за розум!
Вовки хотіли напасти на отару овець, але ніяк це їм не вдавалося, бо овець сторожили Великі собаки. Тоді вирішили вони досягти свого хитрістю і послали вівцям послів з проханням видати собак: через них, мовляв, і пішла ворожнеча, і якщо їх видадуть, то між вовками і вівцями запанує вічний мир. Вівці не подумали, що з цього може вийти, та видали собак. Тоді вовки легко розправилися з беззахисною отарою. Вип’ємо ж за те, щоб не уподібнюватися ні вовкам, ні вівцям.
Селянин зібрався помирати і хотів залишити своїх синів добрими землеробами. Скликав він їх і сказав: – Діти, під однією виноградною лозою у мене закопано скарб. Тільки селянин помер, як сини схопили лопати і перекопали всю земельну ділянку. Скарба не знайшли, зате перекопаний виноградник приніс багатий урожай. Вип’ємо ж за справжній скарб – працю.
Якось Фортуна вирішила покласти на стіл всі свої блага – корони, великі гроші, маршальські жезли, славу – і, покликавши мудреця, сказала: – Вибери собі благо. Він, не метуючись, пробуючи і зважуючи кожне благо вибрав золоту середину. Вип’ємо ж за те, щоб і ми завжди вибирали золоту середину!
Відомо, що з мудрості випливають такі три можливості: виносити правильні рішення, безпомилково говорити і безпомилково робити те, що слід. Тож давайте ж вип’ємо за наше рішення зібратися сьогодні тут, за промови, які ми вимовляємо, і за те, що ми робимо – п’ємо!
Стоять три богатирі на роздоріжжі доріг і читають: “Направо підеш – смерть знайдеш, прямо підеш – голову залишиш на дорозі, ліворуч підеш – ідіотом станеш”. Перший богатир пішов праворуч. Йшов, йшов, смерті не знайшов. Другий богатир пішов прямо і бачить на дорозі велика голова. Хотів він зрушити її, та не зміг і залишив на дорозі. Третій богатир пішов ліворуч. Чи довго, чи коротко йшов, бачить – Змій Горинич. Дві голови сплять, а третя дивиться. Відрубав богатир йому голову, а дві прокинулися. і шиплять: “Ну, ідіот, ну, ідіот!” Вип’ємо за те, щоб кожен сміливо йшов своїм шляхом, як би не пудрили йому мізки!
Привітання з Днем народження
Приєднуйтесь до наших соціальних груп та каналів і отримуйте наші нові листівки одні з перших.
facebookЯк сказав один мудрий чоловік: – Не смерть, а життя є випробуванням мужності. То ж витримаємо з честю це випробування!
Чим більше ми шукаємо сенс життя, тим менше його у нашому житті. І навпаки. Відкидаючи сенс життя, ми наповнюємо своє життя великим змістом. Так не шукатимемо ж пригод на свою голову!