У молодості здається, що щастя попереду, у старості здається, що щастя – позаду. Як його не пропустити? Напевно, найкраще – радіти теперішньому. Цим і займемось, друзі!
Йшов дорогою якийсь чоловік із дружиною. Зустрівся якийсь дурень, обійняв жінку і поцілував. Дістав тут чоловік із кишені п’ять карбованців і подарував дурню. Здивувалася дружина такому вчинку, а чоловік їй пояснив: “Ці п’ять карбованців обов’язково його занапастить”. І справді – не минуло й години, як почули вони постріл. Виявляється, прогулювалися дорогою наречений з нареченою. Дурень побачив їх і подумав – дай і цю поцілую, Може, десятку подарують. Поцілував він дівчину, а хлопець розлютився, вистрілив і вбив дурня на місці. Так вип’ємо ж за те, щоб ми завжди вкладали гроші у вигідну справу!
Китайська мудрість каже: “Ті хто не відчуває сорому вже не люди”. Засоромимося і вип’ємо за цю китайську мудрість!
Як мудро зауважив Ґете, юнацькі вади не слід зберігати до старості, бо старість приносить свої. Так вип’ємо ж за мудрість, яка говорить: кожному – своє.
Лев, осел та лисиця вирішили жити разом і вирушили на полювання. Вони наловили багато здобичі, і лев звелів ослу її поділити. Осел розділив видобуток на три рівні частки і запропонував леву обирати. Розсердився лев, зжер осла, а ділити наказав лисиці. Лисиця звалила весь видобуток в одну купу, а собі залишила лише зовсім небагато та запропонувала леву зробити вибір. Запитав її лев: “У кого ти навчилася так добре ділити? – “У з’їденого віслюка!” – відповіла лисиця. Вип’ємо за те, щоб вчитися на помилках інших, а не на своїх власних.
Як сказав Шота Руставелі: “Що ти сховав, Те пропало. Що ти віддав, те – твоє!”. Давайте віддавати один одному тепло душі! За вас, любі!
Одного разу Моллі разом із сином довелося вирушити до сусіднього села. Він посадив сина на віслюка, а сам пішов пішки. Через деякий час їм зустрілися люди і хтось із них сказав: – Дивіться, літня людина йде пішки, а молодий їде. Моллі зсадив сина з сідла, а сам поїхав верхи. Незабаром їм зустрівся цілий натовп людей, один із них, подивившись на Моллі та його сина, сказав: – Подивіться на них! Здоровий чоловік сидить на віслюку, а маленький йде пішки. Моллі зліз із осла, пустив його попереду, а сам із сином пішов пішки. Пройшли вони трохи та знову зустріли людей. Один із них сказав: – Подивіться на них, подивіться на них! Осел іде порожняком, а вони б’ють собі ноги по камінню та піску. Моллі сів на осла і посадив із собою сина. Проїхали вони ще трохи, і ще раз зустріли кілька людей, і ті почали сміятися: – Подивіться на них! Вдвох залізли на осла, бідолаха і дихнути не може. Моллі потихеньку зліз із осла, зняв із нього сина, звалив осла на спину і сказав: – Здається, я тільки так зможу позбутися від осудження цих людей. Тож вип’ємо ж за те, щоб ми ніколи не звертали уваги на людський осуд, а впевнено йшли б своєю дорогою!
Мудрець сказав: “Коли прощаєш, отримуєш задоволення набагато більше, ніж від помсти, оскільки прощення викликає похвалу, а помста – каяття.” Давайе будемо частіше прощати одне одному наші помилки та промахи і таким чином отримувати взаємне задоволення!
Привітання з Днем народження
Приєднуйтесь до наших соціальних груп та каналів і отримуйте наші нові листівки одні з перших.
facebookЯкось пролився мед, і на нього налетіли мухи. Але коли загрузли вони і не змогли полетіти, то вигукнули: “Нещасні ми! За недовгу насолода занапастили своє життя”. Так вип’ємо за помірність завжди і в усьому і будемо пам’ятати, до якого сумного кінця привела мух їхня жадібність.
До стада мавп прийшла чужа мавпа і попросилася переночувати. – Ночуй, – сказав ватажок, – але врахуй, по наших законам у стаді не повинно бути зайвих, тому вранці ти маєш піти. Вранці ватажок перерахував стадо і оголосив: – Вона не пішла. Тому, за нашими законами, ми маємо її з’їсти. З’їли. – Ви з’їли не ту, – зізналася чужа мавпа. – Це не важливо, – сказав ватажок, – Головне дотриматися закону! Пропоную випити за неухильне дотримання законів!