Побажання доброго ранку ⏰🥱 3/10

"Доброго ранку!", Тобі я скажу, 
А, може, на вушко тобі прошепчу
Про те, що пора потихеньку вставати
І бадьоренько новий день починати.

Доброго ранку я бажаю тобі, малятко,
Вилазь з-під ковдри теплої, бігом,
Завжди ти вранці трохи “недоспишка”,
Але, новий день вже стукає у вікно кулаком!
Кава буде готова вже через пару хвилин,
Так що, тіло і душу до нового дня готуй,
Нехай сьогодні тебе за дверима квартири чекають,
Гарна погода, удача, веселощі, любов!

Добрий ранок, добрий ранок,
Ніч пройшла, вже є сніданок.
Новий ранок, новий день
Почни правильно, з пісень.
Включи настрій, посміхнись,
На невдачі не дивись.
Нехай день твій буде вдалим
І бадьорим, небувалим.
Не рахуй в житті хвилин,
Головне — ти не один!

Доброго ранку, моє кохання,
Хай усміхнеться сон на світанні,
Буде смачною, як мрії, кава,
День — надихаючим та цікавим.
Хай все вдається і добрі люди
Будуть з тобою завжди і всюди…

Сонечко ніжне встає,
Ранок світлий настає.
Мій коханий, прокидайся,
Новому дню ти посміхайся.
Хай цей день тебе шанує,
Радість й щастя подарує.

Світанок ясний наступає,
Нехай теплом тебе осяє.
Із добрим ранком я вітаю
Та вдачі на весь день бажаю.

Хай ранок цей приємним стане,
Щасливим дуже й казковим.
Твій настрій цілий день сьогодні
Хай буде радісним, чудовим.

Вітаю з новим днем та з новим ранком,
З таким чудовим, сяючим світанком!
Хай щастям наповняє він твій день
Пташки співають тисячі пісень.
Хай радість прникає в твої мрії
Дарує світло, щастя та надію!

Я знаю інколи нервую
Мабуть тому, що я сумую,
Сумую по вустах твоїх,
По тих долонях чарівних,
Буває інколи не сплю
А все тому, що я люблю.
Люблю тебе і ти це знаєш
А ти мене так же кохаєш?

Далеко від мене карії очі,
Далеко усмішка мила твоя,
Згадай же той вечір, згадай тії ночі,
То була весела, весняна пора.
Сади зацвітали, співав соловейко,
Ми мовчки стояли при сяйві нічнім,
Ти міг лиш почути, як билось серденько,
Як дзвінко зливалось з серденьком моїм.
Я так тії очі далекі любила,
Любила я слухать веселий твій сміх,
Згадай, як ти вперше сказав: “моя мила”,
Як злилися губи мої у твоїх.

Чом, дівчино кохана, знову
Ти відбираєш мені спокій
Своїми синіми очима
Тону у них, мов у глибокій
Криниці я. Втрачаю мову,
І забуваю все на світі,
Коли разом з весняним ранком,
Що запалив на сході ватру,
А зорі вже нарив серпанком,
Дивлюся в оченята світлі.