Побажання доброго ранку ⏰🥱 віршами 2/4

Доброго ранку, кохання моє!
Сонце для тебе щоранку встає,
Щоб усміхались кохані уста,
Зіронька сяяла золота.

Доброго ранку, чудового дива!
Щоб була доля у тебе вродлива,
Пестила ніжно, голубила світ
І кожен день, і багато ще літ!

Добрий ранок, добрий ранок,
Ніч пройшла, вже є сніданок.
Новий ранок, новий день
Почни правильно, з пісень.
Включи настрій, посміхнись,
На невдачі не дивись.
Нехай день твій буде вдалим
І бадьорим, небувалим.
Не рахуй в житті хвилин,
Головне — ти не один!

Сонечко ніжне встає,
Ранок світлий настає.
Мій коханий, прокидайся,
Новому дню ти посміхайся.
Хай цей день тебе шанує,
Радість й щастя подарує.

Ти — моє сонечко раннє,

Моє таке ніжне кохання.

З добрим раночком тебе,

Хай спів пташиний тебе зачарує.


Поглянь в мої очі,
Втопися у них…
Там сонце і ночі,
Там образ застиг.
Там радість і смуток,
Там біль і вогонь.
Там чорний відбиток
Пекучих долонь.
Там тепла усмішка,
Солона сльоза.
Там зоряна книжка
І чиста роса.
Там цвіт, що летить
В небеса самоти.
Там серце моє,
Там кохання.
Там ТИ…

Дві половинки серця,
Блукають по землі,
Дві половинки серця,
Сумують у житті,
Сумують і не знають
Чи стрінуться колись,
Але любов несе їх
Крізь час на відстань сліз.
З добрим ранком, люба.

Я знаю інколи нервую
Мабуть тому, що я сумую,
Сумую по вустах твоїх,
По тих долонях чарівних,
Буває інколи не сплю
А все тому, що я люблю.
Люблю тебе і ти це знаєш
А ти мене так же кохаєш?

Далеко від мене карії очі,
Далеко усмішка мила твоя,
Згадай же той вечір, згадай тії ночі,
То була весела, весняна пора.
Сади зацвітали, співав соловейко,
Ми мовчки стояли при сяйві нічнім,
Ти міг лиш почути, як билось серденько,
Як дзвінко зливалось з серденьком моїм.
Я так тії очі далекі любила,
Любила я слухать веселий твій сміх,
Згадай, як ти вперше сказав: “моя мила”,
Як злилися губи мої у твоїх.

Я так люблю тебе, і вірю,
Що це кохання не мине.
І ти, так само, без зупину
Будеш нагадувать про це.
Я знаю, що зі мною тяжко,
Що я нестерпна, та проте…
Ти залишаєшся зі мною,
бо в тебе сердце золоте!
Згадай, як я тебе повчала,
Коли я гнівалась, кричала, –
Ти все терпів, ти лиш мовчав,
І навіть іншу не шукав.
І знаю я, що ти зі мною,
В період радості й біди,
Що не покинеш ти ніколи
У стані смутку й самоти.
Тож знай, коханий, Я З ТОБОЮ,
З тобою разом, наяву.
Я буду жити лиш тобою,
БО ЛИШ ДЛЯ ТЕБЕ Я ЖИВУ!!!

Любов – не кара, але і не гра,
Любов – не квітка, що зів’яне живо.
Любов – це дар, і Бог сам вибира,
Хто заслужив оце пізнати диво.
З добрим ранком кохана!!