Побажання доброго ранку ⏰🥱 віршами 2/4

Дві половинки серця,
Блукають по землі,
Дві половинки серця,
Сумують у житті,
Сумують і не знають
Чи стрінуться колись,
Але любов несе їх
Крізь час на відстань сліз.
З добрим ранком, люба.

Подивись, вже світанок вітає,
Сонця промінь в вікно заглядає.
Моє серденько, ти прокидайся,
Цьому ранку ти вже посміхайся.
Новий день нехай щастя дарує,
І від мене тебе поцілує.

Добрий ранок, добрий ранок,
Ніч пройшла, вже є сніданок.
Новий ранок, новий день
Почни правильно, з пісень.
Включи настрій, посміхнись,
На невдачі не дивись.
Нехай день твій буде вдалим
І бадьорим, небувалим.
Не рахуй в житті хвилин,
Головне — ти не один!

Вітаю з новим днем та з новим ранком,
З таким чудовим, сяючим світанком!
Хай щастям наповняє він твій день
Пташки співають тисячі пісень.
Хай радість прникає в твої мрії
Дарує світло, щастя та надію!

Доброго ранку я бажаю тобі, малятко,
Вилазь з-під ковдри теплої, бігом,
Завжди ти вранці трохи “недоспишка”,
Але, новий день вже стукає у вікно кулаком!
Кава буде готова вже через пару хвилин,
Так що, тіло і душу до нового дня готуй,
Нехай сьогодні тебе за дверима квартири чекають,
Гарна погода, удача, веселощі, любов!

Я знаю інколи нервую
Мабуть тому, що я сумую,
Сумую по вустах твоїх,
По тих долонях чарівних,
Буває інколи не сплю
А все тому, що я люблю.
Люблю тебе і ти це знаєш
А ти мене так же кохаєш?

Поглянь в мої очі,
Втопися у них…
Там сонце і ночі,
Там образ застиг.
Там радість і смуток,
Там біль і вогонь.
Там чорний відбиток
Пекучих долонь.
Там тепла усмішка,
Солона сльоза.
Там зоряна книжка
І чиста роса.
Там цвіт, що летить
В небеса самоти.
Там серце моє,
Там кохання.
Там ТИ…

Далеко від мене карії очі,
Далеко усмішка мила твоя,
Згадай же той вечір, згадай тії ночі,
То була весела, весняна пора.
Сади зацвітали, співав соловейко,
Ми мовчки стояли при сяйві нічнім,
Ти міг лиш почути, як билось серденько,
Як дзвінко зливалось з серденьком моїм.
Я так тії очі далекі любила,
Любила я слухать веселий твій сміх,
Згадай, як ти вперше сказав: “моя мила”,
Як злилися губи мої у твоїх.

Любов – не кара, але і не гра,
Любов – не квітка, що зів’яне живо.
Любов – це дар, і Бог сам вибира,
Хто заслужив оце пізнати диво.
З добрим ранком кохана!!

Чом, дівчино кохана, знову
Ти відбираєш мені спокій
Своїми синіми очима
Тону у них, мов у глибокій
Криниці я. Втрачаю мову,
І забуваю все на світі,
Коли разом з весняним ранком,
Що запалив на сході ватру,
А зорі вже нарив серпанком,
Дивлюся в оченята світлі.