v
 


Привітання
  з днем народження
  новонародженим
  з весіллям
  з днем матері
  з новим роком
  з 8 березня
  з днем Валентина
  з днем армії
  з першим вересня
  з днем вчителя
  з днем студента
  з днем ангела
  з великоднем
  з різдвом
  щедрівки
колядки
 


Тости
  весільні
  на день народження
  на новий рік
   


Іменини
  календар іменин
   


Народна творчість
  Антологія Української народної творчості
   
  народні пісні
  колискові пісні
  приказки
  прислів'я
  загадки
  скоромовки
   
   
   
   
   
   
  1

 

Колядки та щедрівки


Колядки та щедрівки господарю та його родині

Стоїть же, стоїть нова світлонька

Стоїть же, стоїть нова світлонька,
А в тій світлоньці тисовий столик.
При тім столику три гості сидять,
Три гості сидять, три товариші.

Один товариш — ясне сонечко,
Другий товариш — та місяченько,
Третій товариш — та дрібен дощик.

Сонце же мовить: — Нема над мене.
Як же я зійду в неділю рано,
Огрію ж бо я гори й долини,
Гори й долини, поля й дуброви;
Морози спадуть, а роси стануть.

Місяць же мовить: — Нема над мене.
Як же я зійду разом з зорями,
Урадуються гості в дорозі,
Гості в дорозі, війська в обозі.

Дрібен дощ мовить: — Нема над мене.
Як же я піду три рази мая,
А зрадується жито, пшениця,
Жито-пшениця, всяка пашниця.
Будуть снопоньки, як повозоньки,
Будуть копоньки, яко звіздоньки.

 
 

Добрий вечір тобі, пане господарю

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А другий же празник: Святого Василя, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився

Ой сивая та і зозуленька

Ой сивая та і зозуленька.
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я!
А в тім саду три тереми:
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я!
У першому - красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я!
У другому - ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я!
А в третьому - дрібні зірки,
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я!
Ясен місяць - пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я!
Красне сонце - жона його,
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я!
Дрібні зірки - його дітки,
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я!

Ой устань, устань, господареньку

Ой устань, устань, господареньку,
Побуди свою всю челядоньку.
Ой най же она раненько встає,
Світлі світлоньки позамітає,
Тисові столи позастилає,
Пшеничним хлібом позакладає,
Бо прийдуть до вас врічні гостеньки,
В річні гостенькй колядниченьки.

В пана господаря

В пана господаря
Тернові двори!

Тернові двори,
Тисові столи.

А поза столове
Сидять панове.

Ой сидять, сидять,
Радоньку радять.

—Та й складімось, браття,
Та й по золотому.

Та й по золотому,
Та й по червоному.

Та й купім, браття,
Золоті човни.
Золоті човни,
Срібні весельця.

Срібні весельця,
Шовкові щнури.

Та й спустімся, браття,
По тихому Дунаю.

По тихому Дунаю
Аж у Чорне море.

Та й підемо, браття,
До царя-султана.

До царя-султана
Кайдани ламати.

Кайдани ламати,
Братів визволяти.

Славен, славен та пан Миколаю

Славен, славен та пан Миколаю.
Щедрий вечір, щедрий вечір! (Повторюється після кожного рядка)
Й ой чим же він славен? Трьома городами.
Трьома городами і трьома синами.
ІЦо первому сину — та город Київ,
А другому сину — город Переяслав,
Й а третьому сину та город Чернігів.
Що первий син їде та на воювання,
А другий син їде та на полювання,
Й а третій син їде та на залицяння.
Та бувай же здоров та пан Миколаю,
З своїми синами та як з соколами.

Ой чи є, чи нема Пан господар вдома

Ой чи є, чи нема
Пан господар вдома?
Щедрий вечір, добрий вечір,
Пан господар вдома?

Ой нема, ой нема,
Та й поїхав до млина.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Та й поїхав до млина.

Та й муки спетлювать,
Меду-пива купувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Меду-пива купувать.

Меду-пива купувать,
Щедрівників частувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Щедрівників частувать.

На твойому дворі дуб гіллянистий

На твойому дворі дуб гіллянистий,
А в тому дубі то й три користі:
Їдная користь — у корень дуба,
Другая користь — посеред дуба,
Третяя користь — у версі дуба.
У корень дуба — сивії бобри,
Посеред дуба — ярії пчоли,
У версі дуба — ясні соколи.
Хто бобри поб’є, то шуба буде,
Пчоли поглядить, то й меду буде,
Соколи поб’є — славен пан буде.
Ой той славен пан та й ославився,
Білим залізом та й огородився,
Й а коло його то й війська много,
Та й війська много, просяться його:
—Пусти нас, пане, у чужу землю,
У чужу землю, у Туреччину,
То ми ж того турка ізвоюємо
Та й стрілоньками зреверуємо.
Та насієм два лани жита;
Два лани жита, третій пшениці.
Накладем копок — на небі зірок,
Покладем стоги в чотири роги
Ясним соколом та й завершимо.
Ой сокіл сидить, на море глядить,
Виглядів собі білу рибоньку:
—З тебе, рибонька, луску зняти,
З мене, сокола, пір’ячко драти,
Та поварять нас в мідяних горшках,
Та покладуть нас та по полумисках,
Та понесуть нас по світличеньках,
Та й буде їсти та й той славен пан,
Та й той славен пан, пан Іван.
Й а по сьому слову будьмо здорові!

Ой устань, не спи, господаречку

Ой устань, не спи, господаречку,
Утвори ж на двір нам воротечка:
Гонимо тобі стадо воликів,
Тоті волики все голубії,
На них яремці все золотії.
Ой устань, не спи, господаречку
Утвори ж на двір нам воротечка:
Гонимо тобі стадо коників,
Тоті коники все воронії,
На них сідельця все золотії.
Ой устань, не спи, господаречку,
Утвори ж на двір нам воротечка:
Гонимо тобі стадо коровок,
Тоті коробки все бокутськії,
Під ними бички все прянистії.
Ой устань, не спи, господаречку,
Утвори ж на двір нам воротечка:
Гонимо тобі турму овечок,
Тоті овечки все беркатії,
Під ними ярки все біленькії.

Чи ти спиш, чи лежиш

Чи ти спиш, чи лежиш,
Чи ти стружки стружеш?
Я не сплю, не лежу
І стружок я не стружу.
Ой ти спиш та дрімаєш,
А про ворога не знаєш,
Що вже турки вороги
І наш город обняли,
Наш городок обняли,
Наших діток забрали.
Та я уже ж устаю,
Коня свого сідлаю,

Осідлавши свого коня
Їду в чисте поле.
Та нема такого коня
І в самого короля,
Та нема такого меча
І в самого панича.
Я конем потопчу,
А мечем я посічу,
А коником, як заграю,
Врагів турків ізлякаю,
А мечем, як заблищу,
Назад турків ворочу.

Ід цему двору, ід веселому

Ід цему двору, ід веселому
Прийшли гостеве у рік до тебе.
Ци дома, дома наш пан господар?
Ой бо ми знаєм, що він є дома.
В нашого пана побита брама,
Брама побита, срібні ворота,
Срібні ворота, біле задвір’я,
Біле задвір’я, білі овечки,
Білі овечки та й коровочки,
Та й коровочки, сірі волики.
Ой бо ми знаєм, що газда дома,
Він сидить по конець стола,
По конець стола яворового!
Ой тоті столи красно покриті,
Красно покриті йолчі скатерті,
На тих скатертях круті колачі,
Круті колачі, пиво варене,
Пиво варене, вино зелене.
Вставай з постелі, отворяй двері,
Уставай з лавки, розмикай замки
Пускай до хати, не дай стояти,
На дворі мороз, стояти не мож.

Гой ти, наш пане, пане Іване

Гой ти, наш пане, пане Іване,
У тебе в домі так, як у раю:
У тебе верби й а груші родять,
У тебе сини у царя служать
А царевичку все собі дружать.
Ой в царя дочку все заручили
Та й додомочку все пригостили.
У тебе вода все половії,
У тебе йлуги все золотії,
У тебе двори все кедровії,
У тебе столи калиновії,
На них скатерті все шовковії,
На них тарелі все циновії.
У тебе лани, як загаї,
У тебе хліби, як тихий Дунай.
На них жита, як жир, ситі,
На них пшениця, як стояниця.
У тебе вівси жеброванії,
У тебе ячмені золотії,
У тебе коні все турецькії,
У тебе стрільби все стрілецькії,
У тебе воли, як стодоли,
А корови, як обороги.
У тебе вівці гори покрили.
У тебе худоби без рахуби,
У тебе скрині все кованії,
У них червінці не рахованії.
У тебе щуби соболевії,
А горностаї королевії,
У тебе жупани, як у пана,
Кунтуші, як скочусі.

Там за горою, за кам’яною

Там за горою, за кам’яною
Стоїть світлонька оріховая.
Там в тій світлонці тисовії столи,
За тими столами сидять панове.
Коло них ходить найстарший паночок,
Коло них ходить, шапку низько носить:
—Або ми заплать, або ми подаруй.
— Подарю я вам незміряне поле,
Будете орати трьома плугами,
Трьома плугами шістьма волами,
Будете волочити шістьма конями,
Шістьма конями, шістьма боронамй.
Буде пшениця, як тростиця,
Будуть полільнички все молодички,
Будуть женчики все молодички,
Будуть в’язальнички все парубочки,
Будуть копоньки, як дробен дощик,
Будуть копоньки а в три рядочки,
Будуть возове, як повозове.


Колядки та щедрівки господині

Ой ясна, красна на небі зоря

Ой ясна, красна на небі зоря,
А ще найкраща у дядька жона.
По двору ходе, ключики носе,
До ключиків говоре, ключиків просе:
—Ключики мої ясні, голосні,
Не дзвоніть же ви та й голосненько,
Бо мій миленький стурбований
Вчора звечора з торгу приїхав.
Привіз мені три подарочки:
Перший подарок — тонкий серпанок,
Другий подарок — лисяна шуба,
Третій подарок — шовковий пояс.
Тонкий серпанок від сонця сяє,
Лисяна шуба слід замітає,
Шовковий пояс клуби встеляє.

У нашого хазяїна хороша жона

У нашого хазяїна хороша жона:
Ой біг йому дав хорошу жону в його дому
Раненько встає, по двору походжає,
По двору ходить, як зоря сходить,
По дрова пішла — золото внесла,
По воду пішла — мед-вина внесла,
В світлоньку ввійшла — все панове встало,
Все панове встало, шапочку ізняло.
Один каже: — Царівна увійшла,
Другий каже: — Королівна увійшла,
А третій каже: — Це не царівна і не королівна,
Це бо жона хазяїна.

 
 

Ой у нашої господиненьки

Ой у нашої господиненьки
Стоять убори на три комори.
На ній панчішки за сороківця,
За сороківця, бо й за червінця.

Ой у нашої господиненьки
Стоять убори на три комори.
На ній чобітки за два червінці,
За два червінці, за сороківці.

Ой у нашої господиненьки
Стоять убори на три комори.
На ній сукенка за три червінці,
За три червінці, за сороківці.

Ой у нашої господиненьки
Стоять убори на три комори.
На ній кошулька за сороківці,
За сороківці, самі червінці.

Ой у нашої господиненьки
Стоять убори на три комори.
На ній поясок за п’ять червінців,
За п’ять червінців, за сороківців.

Ой у нашої господиненьки
Стоять убори на три комори.
Ой на ній чіпчик за шість червінців,
За шість червінців, за сороківців.

Ой у нашої гос подиненьки
Стоять убори на три комори.
На ній хусточка за сім червінців,
За сім червінців, за сороківців.

Ой у нашої гос подин еньки
Стоять убори на три комори.
Ой на ній шуби вісім червінців,
Вісім червінців, за сороківців.

Ой у нашої господиненьки
Стоять убори на три комори.
А в неї перстень дев’ять червінців,
Дев’ять червінців, за сороківців.

Ой у нашої господиненьки
Стоять убори на три комори.
Золота тканка десять червінців,
Десять червінців, як сороківців.

Має ж то она все в коміроньках,
Все в коміроньках та й у світлоньках.
Можна панонька господиненька,
Господиненька сего домоньку,
Сего домоньку, чом Оленонька,
Віншуємо ж тя щастєм, здоров’єм.

Добрий вечір тобі, господарю

Добрий вечір тобі, господарю!
Стережи, боже, твойого товару.
Твойого товару від всякого спадку,
Щоб не було якого припадку.
Хорошеньку господиню маєш,
Хорошенько її поважаєш:
Як чашечка у меду,
Як соловейко у саду.
Там барвінок в саду процвітає,
Там чоловік жону вихваляє.

Ой ясна, ясна на небі зоря

Ой ясна, ясна на небі зоря,
Ой красна, красна у Сашка жона.
І красовита, і грошовита,
По двору ходить, як сонцє сходить.
А в хату ввійде — як зоря зійде.
А заговорить, як дзвін задзвонить,
Як засміється, сад-виноград в’ється.
Як зажартує — коня дарує,
А вдома нема — десь у короля.
Шиє кожуха самому крулю.
А на рукавиці — сиві голубці,
А на пазусі — різнії цвітки,
А на комірці —райськії пташки.
Сиві голубці як не загудуть!
Різнії квітки як не защвигуфь!
Райськії пташки в поле долинуть!


Колядки та щедрівки парубкові

Ой рано, рано

Ой рано, рано
Кури запіли.

Гей, калино,
Гей ти, червона.

А ще раніше
Молодець устав.

Молодець устав,
Дзвінком подзвонив.

Дзвінком подзвонив,
Браття побудив.

Уставайте, браття,
Коня усідлати.

Та поїдемо
У чисте поле.

У чисте поле
На полювашїячко.

Та сполюємо
Тура й оленя.

То сполюємо
Й роги здіймемо.

Нам тії роги
Дуже способни.

Ми тії роги
В стіну ввіб’ємо.

Свому братейку
Вішать шабельку.

Своїй сестричці
Вішать платочки.

Й а в полі та на суходолі

Й а в полі та на суходолі
Та ходило стадо коників,
Поміж ними сиві, булані.
Ніхто того коня не може зловить.
Молодець Йванко коня уловив,
Уловив коня та й за гривочку,
Закинув ножечку та й на спиночку.
Поїхав він в нові городи,
Зустрічає він парів трьох городів.
Перший пан каже: — Місяць сяє,
Другий пан каже: — Сокіл літає,
Третій пан каже: — Мій син гуляє.
Місяц сяє поміж зорками,
Сокіл літає поміж галками,
Мій син гуляє поміж дівками..

Що за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким

Що за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким.
Щедрий вечір, добрий вечір!(повторюеться після кожного рядка)
Та ходив коник вороненький,
Ніхто того коника не спіймає,
Тільки спіймає молодець Іван.
Він спіймає, й осідлає,
Та й поїде та до тестя в двір.
Тесть вибігає, коня розпрягає,
А теща у хаті столи застеляє.

Ой дуб на березу низенько схилився

Ой дуб на березу низенько схилився,
А син матусеньці у ніжки вклонився:
—Мати ж моя, мати, час мені жениться!
—Ой сину мій, сину, сину Василино,
Да й пережди, сину, цюю осенину.
— Мати ж моя, мати, довго цього ждати:
Насіяв я жита, ні з ким буде жати,
Прийде темна нічка, ні з ким розмовляти,
Білої постілоньки нікому послати!
—Ой сину, мій сину, ти коника маєш,
Ти коника маєш, з конем розмовляєш.
Ой сину мій, сину, давай коню сіна,
Давай коню сіна по самі коліна,
Давай коню води що самі поводи!
—Мати ж моя, мати, мій кінь не говорить,
Мій кінь не говорить — слова не промовить!
—Ой коню мій, коню, запродам я тебе,
Запродам я тебе далеко од себе,
В чужу сторононьку та за безціноньку.
—Ой пане мій, пане, не продавай мене
Далеко ж од себе — спогадай про мене:
Як ми утікали густими лозами,
Понад річеньками, понад берегами;
Як за нами гнались турки із ляхами,
Турки із ляхами — з голими шаблями!
Ой пане мій, пане, ой як я ісхочу,
Море перескочу і стремен не вмочу.

Ой із-за гори вийшли тумани

Ой із-за гори вийшли тумани;
То ж не тумани, не темна хмара,
Не темна хмара,— овець отара.

За ними іде гречний молодець.
Злотим поясом підперезався,
Трема трубами та й обтикався:

Що одна труба та роговая,
А друга труба та мідяная,
А третя труба та золотая.

Ой як заграє у роговую,
То врадується весь звір у полі,
А як заграє у мідяную,

То врадується риба у морі,
А як заграє у золотую,
То врадується весь мир на землі.

Ой у неділю та пораненьку

Ой у неділю та пораненьку,
Ой загадали та й на війноньку:
—Хто сина має, хай посилає,
Хай посилає, хай научає,
А хто не має, нехай наймає.—
Ой обізвався Василів батько:
—Я сина маю, я висилаю,
Я висилаю, я й научаю:
Ой не їдь, сину, поперед війська,
Поперед війська не виривайся,
А позад війська не зоставайся.
Посеред війська своїм конем грай,
Своїм конем грай, ще й мечем махай.—
Василь батенька та й не послухав,
Поперед війська коником грає,
Коником грає, мечем махає.
Ой цар питає, чий це син грає:
—Ой коли б я знав, чий це син іграв,
То я б за нього царівну оддав,
Царівну оддав, царство дарував.—
А Василь устав, йому одказав:
—Твоя царівна мені не рівня,
А твоє царство мені не панство.

Їхав Павлечко через густий лісок

Їхав Павлечко через густий лісок,
Соколе ясний, паничу красний, Павлечко!
Зустріло його сімсот козаків,
Не чорне перо по кониченьку полягло!
Питають його, чи є в його батенько.
—Не був я дома, гуляв я в пана в гетьмана!
В мене батенько — вороний коник! —
Питають його, чи є в його матінка.
—В мене матінка — гостра шабелька.—
Питають його, чи є в його братичок.
—В мене братичок — золотий лучок.—
Питають його, чи є в його сестриця.
—В мене сестриця — ясна зірниця.—
Питають його, чи є в його миленька.
—В мене миленька — постіль біленька.

 

Колядки та щедрівки дівчині

Дівка Наталочка пшениченьку жала

Дівка Наталочка пшениченьку жала.
Святий вечір! (повторюється прісля кожного рядка)
Пшениченьку жала, в три рядочки клала,
В три рядочки клала да не в’язала.
Прийшло до її три козаченьки:
—Годі, годі, Наталочко, пшениченьки жати,
Маємо тебе з собою взяти.
—Не беріть мене в чистому полі,
Заберіть мене в батенька в домі.
В батенька в домі три сторожі стоїть:
Перва сторожа — батенько за столом,
Друга сторожа — матюнка у порога,
Третя сторожа — братик в воротях.
Батенько за столом частує вином,
Матюнка в порога под арочки крає,
Братик в воротях коня сідлає,
Коня сідлає, сестру виряжає.

По горі, по горі пави ходили

По горі, по горі пави ходили,
Пави ходили, пір’я губили;
Красна панна пір'я збирала,
Пір’я збирала в рукавець клала.
З рукавця брала віночок плела.
При одній свічці умивалася,
А при другій — утиралася
А убравшись до церкви ішла,
До церкви ішла, як зоря зійшла.
Здибають її пани королі,
Її здибають, її питають:
—Чити царівна, чи королівна?
—Ні я царівна, ні королівна,
Батькова дочка, як паняночка.

Ой там коло двора кам’яна гора

Ой там коло двора кам’яна гора.

Приспів:

Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я .
(Повторюється після кожного рядка)

Там Галя пшеницю жала,
Пшеницю жала, снопи в'язала.
Снопи в’язала, батенька слухала:
—Вставай, доню, раненько,
Роби в полі гарненько,
Люби мужа миленько,
Щоб було жити добренько.

Вилетів сокіл з Києва на двір

Вилетів сокіл з Києва на двір,

Приспів:

Щедрий вечір! Добрий вечір!
(Повторюється після кожного рядка)

Да й сів же він на оконечку,
Заглядає у світлоньку.
Ще й світлонька не метена,
Ще й дівочка Ганночка не чесана.
Ми й світлоньку виметемо,
І дівочку вичешемо,
І в косоньки заплетемо.
Черевички шили — помалили,
А суконьку вкоротили,,
Бувай же здорова, красная пані,
З Новим годом, з усім родом!

Ой рясна, красна в лузі калина

Ой рясна, красна в лузі калина,

Приспів:

Добрий вечір!
(Повторюється після кожного рядка)

А ще найкраща в батька дитина.
По воду ішла, як зоря зійшла,
А з водою йшла, як місяць зійшов,
В сінечки ввійшла, там люди сидять,
Там люди сидять, радочку радять.
Радочку радять, шапки здіймають,
Шапки здіймають, її питають:
—Чи ти царівна, чи королівна?
—Я не царівна, не королівна,
Батькова дочка, гречна дівчина.

Дівка Прісечка одна в батечка

Дівка Прісечка одна в батечка.

Приспів:

Святий вечір.
(Повторюється після кожного рядка)

Да вийшла ж вона да за воротечка,
Да почула ж вона да три голосочки:
Що первий голосочок — батенько кличе,
А другий голосочок — матінка кличе,
А третій голосочок — братичок кличе.
Да батенько кличе в терему мести,
А матінка кличе кужелю прясти,
А братичок кличе коня напувати.
Ми ж тебе, Прісечко, да не понижаємо,
З праздником поздоровляємо.

 

Колядки та щедрівки вдові

Ци дома, дома хороша вдова

Ци дома, дома хороша вдова?
Кажуть служеньки, що нема дома,
А ми знаємо, що є она дома.
Ой ходить собі в новій світлоньці
Та й носить ключі при лівій руці.
Єдні ключики та від світлоньки,
Другі ключики — від комороньки.
Носить ключики все дрібненькії,
Все дрібненькії, не еднакії.
На подвір’ячку грушечка щепка
Красно зацвіла, та не зродила.
Як з грушки щепки цвіточок паде,
То ж так удовин світочок іде.

На горі, горі, при монастирі

На горі, горі, при монастирі
Ой стоїть, стоїть нова капличка,
Коло каплички бідна вдовичка.
Ой стоїть, стоїть богу ся молить,
Богу ся молить, в землю ся дивить,
В землю ся дивить, з землев говорить:
—Ой земле, земле, ой муравая!
Взяло-сь у мене господаречка,
Ой озьми ж мене, бідну вдовочку,
Бідну вдовочку, ой сиріточку,
Най ся не мучу на сім світочку.
В мене діточки все дрібненькії,
Тяжко мені їх вигодувати,
Ще тяжче прийде їх вінувати.
Ввійшла вдовичка до косцьолочка:
Котра мужева при передочку,
Бідна вдовичка все на задочку!
Як із щепочки цвіт обпадає,
Так бідна вдова вік коротає.

В саду, садочку, під кедриночков

В саду, садочку, під кедриночков,
Там сидів голуб із голубочков.
Цілувалися, обіймалися,
Золотим крильцем загорталися.
Закрався стрілець з темного луга,
Змірив у дуба, убив голуба.
Голуба вбивши, голубки ймивши,
За тихий Дунай запровадивши,
За тихий Дунай, за крутий берег,
Дає ї їсти яру пшеницю,
Дає ї пити зимну водицю.
Ой она не їсть, ой она не п’є,
В вишневий садок плакати іде.
—Чому ти не їш, чому ти не п’єш,
В вишневий садок плакати ідеш?
—Як мені їсти, як мені пити
Якии світ милий, нема з ким жити,
—Ой маю я там сімсот голубів,
Вибери собі, котрий ти любий.
—Хоть най їх буде сімсот чотири,
Нема й не буде,, як був мій милий.
Який був милий, золотокрилий,
Золотокрилий, в лице білявий,
В лице білявий, сам чорнобривий!

А в лузі, в лузі, а в калиновім

А в лузі, в лузі, а в калиновім
Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
—Де ж би я мала гніздочко ввити?
Вивила ж би-м го а в темнім лузі!
Там люди зайдуть луги рубати,
Луги зрубають, гніздочко знайдуть,
Гніздочко знайдуть, діти розженуть,
Діти розженуть, жалю нароб'ять.

Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
—Де ж би я мала гніздочко ввити?
А ввила ж би-м го в буковиноньці!
Рубачі зайдуть ліси рубати,
Ліси зрубають, гніздочко знайдуть,
Гніздочко знайдуть, діти розженуть,
Діти розженуть, жалю нароб’ять.

Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
—Де ж би я мала гніздочко ввити?
А ввила ж би-м го в каменній горі!
Там люди підуть гору лупати,
Гору злупають, гніздочко знайдуть,
Гніздочко знайдуть, діти розженуть
Діти розженуть, жалю нароб’ять.

Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
—Де ж би я мала гніздочко ввити?
А ввила ж би-м го в шовковій траві,
Косарі зайдуть, траву іскосять,
Траву іскосять, гніздечко знайдуть,
Гніздечко знайдуть, діти розженуть,
Діти розженуть, жалю нароб'ять.

Зажурилася перепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
—Де ж би я мала гніздочко ввити?
А ввила ж би-м го при новій стрісі,
При новій стрісі, в новій стодолі!
Ластівки злетять, гніздочко знайдуть,
Гніздочко знайдуть, діти розженуть,
Діти розженуть, жалю нароб’ять.

Зажурилася терепілонька,
Перепілонька, бідна вдовонька:
—Де ж би я мала гніздочко ввити?
Хіба го зів’ю в світлій світлоньці,
В світлій світлоньці, в свого милого,
В свого милого, в білій постільці.
Перепілонька, бідна вдовонька,
Бідна вдовонька чом Павлінонька,
Віншуємо ж тя річними святи.

 

Колядки та щедрівки бабусі

Чи вдома, вдома пані бабуня

Чи вдома, вдома пані бабуня?
Що ж вони роблять, що ж вони діють?
А вони діють — золото віють,
Золото віють, срібло палають.
Ой прийшли до них онученьки їх:
—Дайта нам, бабусю, хоч одвійочку,
Хоч одвійочку, хоч одмірочку,
А ми понесем до золотаря,
Поробим віночки на головочки.

Ой в ліску, в ліску листя на грабі

Ой в ліску, в ліску листя на грабі,
Заколядуймо ми своїй бабі.
В нашої баби добрая душа,
Винесе вона цілого книша,
До того книша ціла ковбаса.


Дитячі колядки, щедрівки, засівалки (посипалки)

На щастя, на здоров’я, на Новий рік

На щастя, на здоров’я,
На Новий рік,
Аби вам родило
Краще, як торік,
Жито, пшениця,
Всяка пашниця.
Коноплі по стелю,

Сорочка по землю,
А лен по коліна.  
Аби вас, хрещених,
Голова не боліла,
Будьте здорові,
З Новим роком!
З ВАСИЛЕМ!

Місяченьку, мій братику

Місяченьку, мій братику,
Зійди рано, постій мало,
Поки я бички позапрягаю,
Жито-пшеницю порозсіваю.
Роди, боже, жито й пшеницю
Без кукілю, без метлиці,
А нам, діткам, по варяниці.

Котився хміль з-під города

Котився хміль з-під города,
А укотився під ворота;
Вийся, хмелю, на ліску,
А родися, пшенице, на піску.

Коляд, коляд, колядниця

Коляд, коляд, колядниця,
Добра а медом паляниця,
Й а без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака.
Одчиняйте скриньку
Та давайте сливку,
Одчиняйте сундучок
Та давайте п’ятачок.

Колядин, колядин, я у батька один

Колядин, колядин, я у батька один.
Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте.

Колядин-дин, я, бабусю, один.
Винеси мені пиріжечок та положи у мішечок,
З руками, з ногами, щоб бігав за нами.

Колядин, колядин, я у батька один.
По коліна кожушок, дайте, дядьку, пирожок.

Колядин, колядин, а я в батька один,
В порватім кожушку, винесіть пампушку.

Щедрик, ведрик

Щедрик, ведрик, винесіть вареник,
Грудочку кашки, кілечко ковбаски.
Винесіть книш, бо впустю в хату миш.
Винесіть ковбасу, бо всю хату рознесу.


Коза і меланка

Гоп-гоп, козуню

Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп, біленька.
Ой розходилася, розвеселилася,
По сьому дому, по веселому.
Ой поклонися свому господару,
І жінці його, і дітям його!
Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп біленька.
Де коза стопою, там жито коною,
Де коза рогом, там жито стогом.
Де коза ходить, там жито родить.
Гоп-гоп, козушо,
Гоп-гоп, сїренька, гоп-гоп, біленька
Послухай, козуню, де в дзвони звонять,
Де в бубни бубнять, де в скрипки грають.
Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп, біленька!
Погляди на гради, чи нема зради?
Старая баба, то тая зрада,
Солому січе, пироги пече,
А сіно смажить, пироги мастить.
Гоп-гоп, козуню.,
Гоп-гоп, сіренька, гоп-гоп,, біленька!
Вискочив вовчок, за козу чок-чок,
А вовченята — за козенята.
Мудрая козуня догадалася,
В темнії лози сховалася.
Уже не бійся ні в полі ловця,
Ні в лісі стрільця.
Одно боюся старого діда,
Сивобородого.
Той мене заб’є з тупого лучка,
З Правого плечка.
Гоп-гоп, козуню,
Гоп -гоп, сіренька, гоп-гоп, біленька!
У нашої козоньки чотири ніженьки.
Гоп-гоп, козуню.

Наша Меланка господиня

Наша Меланка господиня,
На ополонці ложки мила,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
На ополонці ложки мила,
Ложку, тарілку упустила.
Ложку, тарілку доставала,
Шовковий фартух замочала.
—Ой повій, вітре, сюди-туди,
Висуши фартух та й із води.
Повій, вітроньку, крізь ворота
Висуши фартух краще злота.
Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух білесенький.

Оранка звірами

В ряді місцевостей України в час,
коли водили Меланку парубки, вносили
до хати чапіги, показуючи ніби орють
ниву і сіють зерно.
Звичайно при цьому хлопчаки співали:

Ой не знала бідна вдова, як на світі жить,
Да й наняла ведмедика за плугом ходить,
А вовчика сіренького волів погонить,
А зайчика куценького передні водить.
А лисицю Парасицю обідать носить.
Опізнилась бідна вдова обідать варить.
Розсердився ведмедичок і плуг поламав,
А вовчичок сіресенький воли розігнав.
А зайчичок куцесенький у ліс пострибав.
А лисиця Парасиця горшки побила.
Іде вдова дорогою, спотикається.
Лежить ведмідь під горою, осміхаються.
—Бідна ж моя головонька, що я удова!
Лежить моя нивочка неораная,
Стоїть моя пшениченька несіяная.
Добрий вечір!
Пане господарю, гей, гей!
Чи позволиш коло хати сіяти, орати? Гей, гей!
Ваші воли, наші воли, гей, гей!
Ваші коні, наші коні, гей, гей!
Ваш віз, наш віз, гей, гей!
Ваш плуг, наш плуг гей, гей!
Ваш батіг, наш батіг, гей, гей!
Ваша упряж, наша упряж, гей, гей!
Ваші сани, наші сани, гей, гей!
Ваш бук, наш бук, гей гей!
А в переді два ведмеді, гей, гей!
А в бороні дві вороні, гей, гей!
В колісниці дві синиці, гей, гей!
Виходить конець, виносіть боханець!


 

 


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання







НОВИНИ

 
     
© Поздоровлення, тости та привітання на всі свята українською мовою 2018