v
 


Привітання
  з днем народження
  новонародженим
  з весіллям
  з днем матері
  з новим роком
  з 8 березня
  з днем Валентина
  з днем армії
  з першим вересня
  з днем вчителя
  з днем студента
  з днем ангела
  з великоднем
  з різдвом
  щедрівки
колядки
 


Тости
  весільні
  на день народження
  на новий рік
   


Іменини
  календар іменин
   


Народна творчість
  Антологія Української народної творчості
   
  народні пісні
  колискові пісні
  приказки
  прислів'я
  загадки
  скоромовки
   
   
   
   
   
   
  1

 

Пісні-хроніки.

перейти до пісень-хронік...


П і с н і - х р о н і к и дуже близькі за жанром до історичних пісень і до балад, про які детальніше говоритиметься в наступному розділі. З історичними піснями хроніки єднає достовірність зображуваного, дійсні факти, покладе­ні в їх основу, але, як правило, пісні-хроніки обмежуються зображенням якогось одного випадку, найчастішо трагічного, свідком або й учасником якого був співак. Якщо прирівняємо історичні пісні до картин, змальованих круп­ними яскравими мазками олійними фарбами, то піспі-хроніки можна уподібнити до детальної прорисовки олівцем. Крім того, пісні-хроніки легко впі­знати за чисто формальними ознаками: майже кожна з них починається звер­танням до слухачів: «послухайте, добрі люди, що маю казати, а я хочу про (ім’я) співанку співати», а закінчується запевненням у цілковитій правдивості співаного:

Сіло котя па воротях, на вітер си здуло,
Я би того не співала, якби так не було.

Матеріалом для пісень-хронік найчастіше служать випадки місцевого, чисто побутового характеру, але у свою орбіту вони можуть втягати і зображення подій громадсько-політичного значення. Тільки й тут не обходиться без фотографічно точного показу якогось одного епізоду. Наприклад, про початок революційного виступу селян одного з сіл Західної України сказано так:

У неділю, дуже рано, як ніхто не бичнп,
На ІІрокоііоппі тополі прапор наміїнчии,

Хіба вам не здається, що той прапор понісші або сам співак, або той, хто бачив усе, що діялося, бо він не каже «на дереві», а саме «на тополі»?

Пісні-хроніки відомі усім слов'янським народам, але майже ніхто з дослідників епічної пісенності не розглядав її як окремий жанр. Вперше це зробив радянський фольклорист О. Ден. Він відзначив, що описово-хронікальні епічні пісні функціонували в Карпатському регіоні, в Галичині і на Поділлі, а також на Західній Волині ще у XVII І ст. Дослідник назвав їх «співанками- хроніками», тому що в цих регіонах термін «співанка» вживається частіше, ніж «пісня». О. Дей наголошує також на такій особливості пісень-хронік, як вказівка на авторство у текстах, хоча самі тексти складено у традиційно- фольклорній манері:

А хто вміє заспівати, то най заспіває,
Ступареві співаночки най пе забуває.

(Ступар — прізвище автора, який «віддає» свій твір кожному, «хто вміє засліпити» — це суто фольклорна особливість.— Н. Ш.)
Найактивніше мотиви пісень-хропік використовували у своїй творчості Юрій Федькович (поема «Довбуш») та Іван Франко (драма «Украдене щастя», сатира «Звірячий парламент», вірші «Жінка з револьвером») тощо.


перейти до пісень-хронік...
 

 

 


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання







НОВИНИ

 
     
© Поздоровлення, тости та привітання на всі свята українською мовою 2018