v
 


Привітання
  з Днем народження
  Новонародженим
  з Весіллям
  з Днем матері
  з Новим роком
  з 8 березня
  з Днем Валентина
  з Днем армії
  з Першим вересня
  з Днем вчителя
  з Днем студента
  з Днем ангела
  з Великоднем
  з Різдвом
  Щедрівки
Колядки
 


Тости
  Весільні
  на День народження
  на Новий рік
   


Іменини
  Календар іменин
   


Народна творчість
  Антологія Української народної творчості
   
  Народні пісні
  Колискові пісні
  Приказки
  Прислів'я
  Загадки
  Скоромовки
   
   
   
   
   
   
   

 

Чумацькі пісні

перейти до чумацьких пісень...


Чумацькі пісні. Чумацький промисел на Україні відомий з XV ст., а його розквіт припадає на XVIII — поч. XIX ст. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів.

Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороби і смерть на чужині — основні мотиви чумацьких пісень. В них показані й причини, які змушували селян вдаватись до чумакування:

Ой тим же я чумакую,
Що так мені лучче жити:
На панщину не ходити,
Подушного не платити...

Злидні,— «ані солі одробинки, ані хліба окрошинки» гнали з дому, змушували шукати долі — «хвортуни» в далекому краю:

Ой хвортуно, ти, небого,
Послужи мені немного,—
служила ж у хазяйстві,
та й служила у бурлацтві,
ще й послужи у чумацтві.

Але нерідко надії не справджувались і повертався чумак з Дону додому тільки з батіжком у руках, «за плечима торбина, ще й латана свитина — до- чумакувався!» Серед лихих пригод — хвороб, каліцтва — пісні з осудом нази­вають і пияцтво, яке призводило до гіркого фіналу: «не знать за що пропив вози, пропив ярма ще й занози, а сам ходиш по дорозі, проливавши гіркі сльози ».

Чумацьким промислом займалися й козаки. Відомо, що запорожці супроводжували чумацькі валки, захищаючи їх від нападів татар, залишали чума­ків у своїх поселеннях на зимівлю. Деякі мотиви чумацьких пісень перегу­куються з козацькими; окремі образи, порівняння, метафори повторюються в козацьких, чумацьких, а далі й солдатських піснях:

Та по дорогах річки течуть,
Понад шляхом маки цвітуть.
То ж не маки — то чумаки
Везуть рибу — все судаки.

Образне порівняння героїв пісні з розсипами червоних маків понад шляхом більше відповідає реаліям козацького побуту,— козаки носили шапки з червоним верхом; в козацьких піснях не раз бачимо цей образ, звідти він перейшов і до інших циклів.

Чумацькі валки звичайно споряджалися напровесні; можливо, саме цим пояснюються аналогії або й тотожність заспівів веснянок і чумацьких пісень.
Порівняємо:

У веснянці:

А вже весна, а вже красна,
Із стріх вода крапле.
Молодому козакові
Мандрівочка пахне.

В чумацькій пісні:

Весна красна наступає,
Із стріх вода капле.
Молодому чумакові
Шлях-дорога пахне.

До далекої подорожі готувались заздалегідь, про що з епічною послідовістю й детальним поясненням розповідається в чумацьких піснях, в яких наче вчуваються повільні ритми ходи чумацької валки:

Задумали чумаки в дорогу,
Покупили собі нові вози,
Поробили ярма кленові,
Поробили занози дубові,
Покупили воли половії,
Покупили да й попаровали,
Понаровали да й повиїжджали...

Чумацькі пісні надихали поетів, композиторів, художників. Вірші Т. Шевченка «Ой не п’ються пивамеди». «Неначе степом чумаки», «У неділю не гуляла» навіяні образами чумацьких пісень. Їхній вплив відчувається в оповіданні М. Вовчка «Чумак», в народнопісенній опері С. Руданського «Чумак — український дивоспів», у п’єсі І. Карпенка-Карого «Чумак»


перейти до чумацьких пісень...
 

 

 


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання







НОВИНИ

 
     
©Привітання, тости та поздоровлення на всі свята українською мовою 2018